Протидія насильству

Заходи з протидії насильству 2024-2025 н.р.

Опитування для учнів 2024-2025 н.р.

Співпраця з правоохоронними органами

Опитування для учнів 2023-2024 н.р.

 Заходи з протидії насильству

ПРОТИДІЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених стихійним лихом, насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, прагнете повернутися до нормальних умов життєдіяльності та потребуєте підтримки:
- зверніться до місцевого управління у справах сім’ї та молоді або до центру соціально-психологічної допомоги; центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, мобільної бригади соціально-психологічної допомоги;
або зверніться до Національної поліції України за номерами телефонів:

lO2 або O 8OO 5OO 2O2;

або зателефонуйте:
• на Національну дитячу «гарячу» лінію за номерами телефонів:

116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) або

O 8OO 5OO 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.

Національна дитяча «гаряча» лінія – для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча» лінія приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. На Національній дитячій «гарячій» лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи, соціальні працівники та соціальні педагоги. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

• на Національну «гарячу» лінію з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за номерами телефонів:

116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або
O 8OO 5OO 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

На Національній «гарячій» лінії з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації абоненти можуть отримати загальну інформацію щодо існуючої проблеми насильства у суспільстві та шляхів захисту своїх прав; фахову соціально-психологічну, юридичну (в тому числі судовий супровід) та інформаційну підтримку; консультації щодо порушення прав дитини (втягнення дітей до проституції, порнографії, насильство над дітьми) та шляхів їх вирішення; консультації щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті; номери телефонів дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей а також громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства.

«Гаряча» лінія обслуговується Центром «Ла Страда-Україна».
Лінії працюють анонімно, конфіденційно та безкоштовно.

На сайті Координаційного центру правової допомоги legalaid.gov.ua в розділі «Місцеві центри безоплатної правової допомоги» знаходяться контакти центрів безоплатної правової допомоги.
Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
З інформацією стосовно власних дій, правилами безпеки у разі загрози фізичного, економічного, сексуального або психологічного насильства можна ознайомитись на сторінці Проекту, спрямованого на забезпечення потреб жінок та дівчат-підлітків, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства «Розірви коло» за посиланням http://rozirvykolo.org/ та на сайті Громадської організації «Ла Страда – Україна» за посиланням: http://www.la- strada.org.ua/ucp mod information showcategory 3.html.

За посиланням https://dismp.gov.ua/library на сайті Державної установи «Державний інститут сімейної та молодіжної політики» можна ознайомитися з інформаційними матеріалами щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

Правила безпеки у випадку фізичного насильства:

• обдумайте свої дії на випадок, якщо акт насильства відбудеться знову;
• не мовчіть! Розкажіть про свою проблему рідним, близьким, друзям (людям, яким довіряєте найбільше) та обов’язково зверніться за допомогою до спеціалістів;
• заздалегідь знайдіть місце, куди зможете піти у разі небезпеки;
• намагайтеся уникати суперечок у ванній кімнаті, на кухні, де є гострі та ріжучі предмети. Якщо суперечки уникнути не вдається, намагайтеся знаходитися в кімнаті так, щоб у разі необхідності можна було б легко вийти;
• домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію у випадку, коли почують крик з Вашого помешкання;
• заховайте запасні ключі від квартири (машини) так, щоб можна було б взяти їх і швидко покинути помешкання у разі небезпеки;
• заховайте в безпечному місці необхідну суму грошей, список з номерами телефонів, паспорт, документи дитини, інші важливі документи, також деякий одяг та необхідні ліки;
• знищіть або заберіть із собою всі папери з можливою інформацією про Вас, які б допомогли кривднику визначити місце Вашого перебування (записні книжки, конверти з адресами та ін.);
• вирішіть заздалегідь, які саме цінні речі (ювелірні вироби і т д.), візьмете із собою. У випадку необхідності їх можна буде продати або здати під заставу;
• зверніться за допомогою до правоохоронних органів: відділ поліції за номером 102 або до дільничного інспектора;
• зверніться до районного відділу поліції з метою направлення на проходження судово-медичної експертизи в разі існування тілесних ушкоджень. Висновок експерта засвідчить ступень тяжкості нанесених побоїв та стане вагомим доказом у суді;
• проконсультуйтесь з юристом, який підкаже, з чого розпочинати і як правильно підготувати документи для вирішення ситуації;
• тримайте під рукою номери телефонів соціальних служб, кризових та реабілітаційних центрів, неурядових організацій, що надають допомогу особам, потерпілим від насильства в сім’ї;
• поділіться інформацією про те, куди необхідно звернутися, якщо подібна ситуація станеться зі знайомою мені людиною;
• зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини. Правила безпеки у випадку психологічного насильства:
• не відповідати агресією на агресію;
• не кричати, не злитися та плакати;
• не залишатися наодинці та заручитися підтримкою найближчих людей;
• ввічливо відмовлятися від того, що Вам не підходить, і рішуче – від того, що може бути небезпечним;
• необхідно усвідомити власну позицію в сім’ї, таким чином змінивши ставлення кривдника до себе;
• намагатися говорити з кривдником максимально спокійно, зрозуміло, чітко передаючи свої почуття і переживання;
• ваші жести та міміка не повинні викликати агресії з боку кривдника;
• намагайтесь пояснити, що від конфліктів в сім’ї страждає дитина;
• будьте сильною та впевненою в собі особистістю!
• зверніться за допомогою до фахівців, які практикують сімейну психотерапію і намагайтеся зробити це разом із кривдником;
• вчіться любити та поважати себе!
• навіть найменші зміни на краще не залишайте без уваги й обов’язково схвально відзначайте;
• ви мусите перебороти страх і зробити перший крок!
• зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини.

Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу

1. Цей Порядок визначає механізм прийняття, обліку і розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу (далі - заява).
2. Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, Мінсоцполітики, структурним підрозділом, відповідальним за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації, відповідним підрозділом органу Національної поліції (далі - органи).
3. Усна заява викладається заявником і записується посадовою особою відповідного органу, а письмова - надсилається поштою або подається особисто, або передається через іншу особу.
4. У заяві зазначається прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, а також міститься інформація про те, ким вчинено насильство в сім'ї, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, інші обставини вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення.
5. Заява одразу після надходження до Мінсоцполітики, структурного підрозділу, відповідального за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації реєструється в журналі обліку заяв про вчинення насильства в сім'ї, а до відповідного підрозділу органу Національної поліції - у книзі обліку заяв про злочини та пригоди.
6. Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.
7. Органи розглядають заяву не більше ніж протягом трьох днів. Якщо виникає потреба у перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин, заява розглядається не більше ніж протягом семи календарних днів.
У разі коли заява стосується неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї, відповідна інформація подається службі у справах дітей та органу опіки і піклування.
8. Відповідний підрозділ органу Національної поліції інформує протягом трьох днів про отримання заяви структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації.
9. Про отримання заяви, в якій міститься повідомлення про існування загрози життю і здоров'ю особи, негайно інформується відповідний орган Національної поліції (за спеціальною телефонною лінією 102) для вжиття заходів до припинення насильства або дій членів сім'ї, спрямованих на виконання реальної загрози його вчинення.
10. Під час розгляду заяви здійснюється відвідання постраждалого від насильства в сім'ї або особи, стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства, за місцем проживання представниками відповідного підрозділу органу Національної поліції, структурного підрозділу, відповідального за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відповідної місцевої держадміністрації, а у разі отримання зазначеної інформації стосовно неповнолітнього - із залученням представників органу опіки та піклування і служби у справах дітей.
11. Структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації організовує надання постраждалим від насильства в сім'ї та членам сім'ї, стосовно яких існує реальна його загроза, психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних та інших послуг, якими вони можуть скористатися через мережу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та їх спеціалізованих служб, а у разі потреби направляють їх до спеціалізованих установ для постраждалих від насильства в сім'ї (кризові центри, притулки, центри медико-соціальної реабілітації).
12. Відомості про особисте життя та інша інформація, що міститься у заяві, не підлягають розголошенню.

Перелік організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

• до територіального органу поліції або за телефоном 102;

• до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

• до управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрації;

• до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;

• до психолога, соціального педагога, класного керівника;

• до близької людини;

• на телефони «Гарячих ліній».

Вкладення

•  Постанова КМУ Про запобігання та протидії насильству.docx

0